By Дмитро in Дніпро —

Арсеній Бессонов, обрано особисте забов'язання по справі про ДТП у м.Дніпрі 1 грудня 2024р.

05 червня 2025 року м. Дніпро
Новокодацький районний суд

Суд у Дніпрі обрав особисте зобов'язання обвинуваченому у ненаданні допомоги та ДТП з покладенням низки обов'язків, включаючи носіння електронного засобу контролю

Новокодацький районний суд міста Дніпра, під головуванням судді, розглянув клопотання прокурора щодо застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання стосовно обвинуваченого. Особа інкримінується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 286 (порушення правил безпеки дорожнього руху), ч. 1 ст. 135 (залишення в небезпеці) та ч. 3 ст. 136 (ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані) Кримінального кодексу України. Суд задовольнив клопотання прокурора, обравши особисте зобов'язання, але поклав на обвинуваченого суворі обов'язки, включно з носінням електронного засобу контролю.

Позиції сторін:
Прокурор клопотав про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання строком на два місяці. Обґрунтуванням були такі ризики, передбачені ст. 177 КПК України:

  • Переховування від суду: Існує ризик, що обвинувачений може переховуватися від суду, особливо з огляду на окупацію частини території України, де він може спробувати уникнути відповідальності.
  • Незаконний вплив на свідків та потерпілих: Зважаючи на викривальні показання численних свідків та потерпілих, існує ризик впливу на них з метою зміни показань.
  • Вчинення іншого кримінального правопорушення: Обвинувачений раніше брав участь у двох дорожньо-транспортних пригодах протягом року з подальшою втечею з місця подій, що свідчить про зневагу до правил поведінки та схильність до їх порушення.

Законний представник потерпілої та сама потерпіла, а також представник потерпілої заперечували проти застосування особистого зобов'язання, вважаючи його занадто м'яким запобіжним заходом, що не зможе забезпечити належне виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків. Представник потерпілої навіть висловив думку, що до обвинуваченого слід застосувати більш суворий запобіжний захід – тримання під вартою.

Захисник обвинуваченого не заперечував проти задоволення клопотання прокурора, але просив не обмежувати обов'язок не відлучатися з населеного пункту лише Дніпропетровською областю, посилаючись на потребу обвинуваченого лікуватися в іншому місті (м. Самар).

Обвинувачений також не заперечував проти задоволення клопотання прокурора, проте просив суд не покладати на нього обов'язок носити електронний засіб контролю.

Законний представник обвинуваченого підтримав думку захисника та обвинуваченого.

Ключові рішення суду:

  • Застосовано особисте зобов'язання: Суд задовольнив клопотання прокурора, обравши обвинуваченому запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
  • Покладено низку обов'язків: На обвинуваченого покладено такі обов'язки:
    • прибувати за кожною вимогою до суду;
    • не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
    • утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у кримінальному провадженні;
    • повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
    • здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
    • носити електронний засіб контролю.
  • Строк дії ухвали: Строк дії ухвали встановлено до 01 серпня 2025 року включно.
  • Оскарженню не підлягає: Ухвала суду є остаточною й оскарженню не підлягає.

Обґрунтування суду:

  • Мета запобіжного заходу: Суд нагадав, що метою запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
  • Доведеність ризиків: Суд визнав доведеними ризики, зазначені прокурором:
    • Переховування від суду: Незважаючи на те, що обвинувачений інкримінується у нетяжкому злочині, існує ризик переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, пов'язаної з позбавленням волі.
    • Вплив на свідків та потерпілих: Ризик впливу на свідків та потерпілих є вірогідним, оскільки вони ще не допитані в судовому засіданні, і обвинувачений може знати їхнє місцезнаходження.
    • Вчинення нових злочинів: Вчинення обвинуваченим двох ДТП протягом року з подальшою втечею з місця подій свідчить про схильність до порушення правил поведінки та вчинення правопорушень.
  • Тяжкість злочину та суспільний інтерес: Суд врахував характер кримінальних правопорушень, які мають високий ступінь суспільної небезпеки, а також практику ЄСПЛ, яка вимагає забезпечення не тільки прав обвинуваченого, а й високих стандартів охорони загальносуспільних прав та інтересів.
  • Ефективність особистого зобов'язання: З урахуванням встановлених ризиків та обставин справи, суд вважав за необхідне застосувати саме особисте зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, щоб забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Таким чином, суд обрав запобіжний захід, який, на його думку, є достатнім для запобігання наявним ризикам та забезпечення інтересів правосуддя.

Призначено до судового розгляду 13.10.2025 12:00